УКРАВТОДОР

Державне агентство автомобільних доріг України

» Прес-центр » Новини » За що держава платить кошти: розбираємо маніпуляції з кошторисною вартістю робіт

За що держава платить кошти: розбираємо маніпуляції з кошторисною вартістю робіт

Наша команда неодноразово вказувала на помилки деяких активістів при розборі дорожніх закупівель і кошторисів. Наразі основним джерелом маніпулятивних даних стає сайт «Наші гроші».

Чергова вигадана корупційна історія: https://bit.ly/3rG4cpq

Чому подібні матеріали активістів не можна називати розслідування?

  1. Укотре «Наші гроші» роблять висновок щодо програми «Велике будівництво», ґрунтуючись на створеній власними руками історії.

— Нагадаємо, що у 2020 році Укравтодор витратив 82 млрд грн — за ці гроші збудовано та оновлено 4056 км доріг, 158 штучних споруд, розпочато будівництво Запорізького мосту. Ціна об’єктів, у порівнянні з 2019 роком, знизилась на 19 % — і на фоні завершених по всій країні об’єктів, закиди про «40% відкати» чи «20% маржу» звучать безглуздо.

  1. Сама стаття «Наші гроші» містить як фактологічні помилки, так і за своєю суттю свідчить про повне нерозуміння того, як працює дорожній ринок, система закупівель, а також — як складаються кошториси.

— Наведемо лише один ілюстративний приклад. Стаття будується на тому, що у кошторисі ціни на матеріали завищені на 10–25%, у порівнянні з моніторингом цін на сайті ДП «ДерждорНДІ». Однак у цьому моніторингу, на відміну від фактичних витрат підрядника, ціна вказується довідково і може застосуватися виключно на стадії проєктування, без врахування реальних умов роботи підрядника: можливі додаткові витрати на обробку матеріалів, зберігання та транспортування. Останні якраз можуть додавати до ціни окремих матеріалів до 30%. І саме ця ціна фіксується у кошторисі.

У контексті цих закидів, укотре пояснюємо, як працює ціноутворення в Україні та чому його потрібно змінювати.

  1. Наша гарантія — це проведення незалежної експертизи

Як Укравтодор може бути певним у тому, що очікувана вартість тендеру не завищена? Для цього, окрім внутрішнього контролю, існує також незалежна експертиза проєктно-кошторисної документації. Саме вона слідкує за тим, щоб вартість робіт і матеріалів відповідали ринковій. За правдивість цих даних в українському законодавстві передбачена кримінальна відповідальність.

Після експертизи зазвичай ціна знижується на 7-8%. І вже виходячи з цього, оголошується сам тендер. Цю роботу здійснюють кваліфіковані інженери, які постійно моніторять ціни та можуть точно сказати, де відбувається завищення, а де навпаки — демпінг.

  1. Підрядник не зможе отримати більшу суму, ніж очікувана вартість після експертизи

Тендер оголошується саме після завершення експертизи. А далі вже відбувається аукціон, де компанії пропонують власні ціни за конкретні роботи на конкретній ділянці. Ціна після аукціону у 99% випадків нижча, ніж оголошена очікувана вартість. У 2020 році показник економії на дорожніх тендерах Укравтодору досяг відмітки понад 7%.

Що це означає? Простими словами, ми пропонуємо за ринкову ціну зробити певну кількість кілометрів дороги з конкретними технічними характеристиками. Підрядники змагаються між собою у ціні, за яку вони готові виконати ці роботи. На виході — підписується контракт. І саме ця сума буде оплачуватися — будь-які виключення вимагатимуть повторного проходження експертизи. 

  1. Основний орієнтир — ціна за конкретні технічні характеристики ділянки, а не за матеріали

На жаль, уся дорожня галузь все ще вимушена працювати за радянськими нормами та стандартами ціноутворення. Прибуток, наприклад, все ще обраховується за показником «грн на люд. год», а  основні вимоги прописані під роботи лопатою, які вже давно виконуються спеціальною технікою. Простими словами, якщо йти за логікою старих норм ціноутворення, підрядникам було б вигідніше ставити людей з лопатами, щоб заробити більше. Із заробітними платами ситуація ще гірша, адже наразі не передбачено реальних умов для збільшення їх конкурентоспроможності.

Тому, допоки ми не перейдемо на CESMM, основний орієнтир для нас — це отримання ділянки дороги з характеристиками, які зазначені у контракті. Підрядник може хоч у 7 разів підняти ціну окремих матеріалів, однак він все одно не зможе вийти за загальну ціну контракту. У теперішніх умовах — це його головний біль.

  1. Наша мета — працювати за правилами міжнародних фінансових організацій

Коли мова йде про еталонні тендери в Україні (з точки зору запобігання корупції) — то зазвичай йдеться про тендери МФО. Там логіка ціноутворення інша — замовник визначає обсяг робіт, а підрядники вже змагаються у ціні, за яку вони готові їх виконати. Така система має кілька вагомих переваг: заохочується використання інноваційних рішень, підрядник сам визначає, де він може зекономити, а де вимушений доплатити.

 

▪️ Реформа системи ціноутворення

З минулого року команда Укравтодору просуває реформу системи ціноутворення за підтримки Народних депутатів України, ДП ДерждорНДІ, Мінрегіонбуду, Національного органу стандартизації та Мінюсту.

За основу реформу взяті правила і принципи ціноутворення у галузі будівництва CESMM. В Україні за цими правилами здійснюються спільні проєкти з міжнародними фінансовими інституціями. Тобто вже є напрацьована практика використання укрупнених кошторисних норм, які мають вартість за одну одиниці послуг чи робіт, а не за окремі компоненти.

Для найшвидшого переходу України від радянських кошторисів на європейські стандарти ініціюємо зміни у діючий ДСТУ з ціноутворення. Ключовий орган у цьому процесі – Мінрегіонбуд та Національний орган стандартизації. У березні 2020 утворена ініціативна група для найшвидшої організації процесу внесення змін.

Також нагадуємо, що Укравтодор вперше в Україні перебудовує управлінські та закупівельні практики відповідно до рекомендацій консультантів ЄБРР у рамках кредитної угоди. Запрошуємо Центр протидії корупції долучитися до процесу обговорення Плану антикорупційних заходів, які будуть впроваджуватися в Укравтодору вже з цього року. 

#країна_змінюється